Follow us: Допоміжні інформаційні системи, що використовуються правоохоронними органами в розшуковій діяльності. Висвітлюються засоби та методи виявлення, фіксації, огляду, вилучення зброї та слідів її застосування. Коло питань, що вирішує техніко-криміналістична експертиза документів. 5) від рівня розвитку техніко-криміналістичних та тактичних засобів.
Стосовно до криміналістичного дослідження, зазначені дві підсистеми об’єкта називають ще злочинною, або криміналістичною, діяльністю. Ці погляди характерні для етапу становлення криміналістики як самостійної галузі знань (представники таких поглядів – Р. А. Рейс, Е. Локар, Г. Ю. Манне, В. І. Громов, Є. У. Зіцер). Студенти знайомляться з правилами оформлення результатів застосування засобів і методів фіксації візуальної інформації.
Криміналістичне забезпечення розслідування кримінальних правопорушень завжди було і є одним із пріоритетних напрямів розвитку науки криміналістики. Важливо, що саме за змістом криміналістичної методики, як особливого розділу науки криміналістики, аналізується накопичений досвід слідчої, експертної, судової практики, відшукуються найефективніші прийоми, методи та засоби розслідування та попередження різних категорій кримінальних правопорушень. Розроблені наукою криміналістичні рекомендації є важливим інструментарієм слідчого, інших компетентних суб’єктів, що залученні до кримінального провадження – своєрідним алгоритмом дій у типових слідчих ситуаціях. Поняття криміналістичної методики, її структура (загальні положення та окремі методики розслідування злочинів), завдання та місце криміналістичної методики в системі криміналістики. Науково-практичні джерела, принципи формування окремих криміналістичних методик та їх класифікація.
процесу розслідування злочинів:
Іншими словами, знання зазначеної інформаційної структури зумовлює стратегію пошуку істини і тактику доказування. 7 листопада 2019 року на базі Київського НДІСЕ МЮ України відбулось осіннє засідання секції судової пожежно-технічної експертизи НКМР при Міністерстві юстиції України. 6) дані про типові обставини, що сприяли здійсненню конкретного вигляду, роду https://my.ua/news/cluster/2023-05-18-zarobitok-v-interneti-bez-vkladen/d513d06e-f62e-11ed-87cc-926d222951c5 злочинів. Розглянемо детальніше ці складові частини конкретної приватної методики. Вивчення можливості використання зарубіжного досвіду в боротьбі зі злочинністю. Оцінка доказів – це логічний процес встановлення допустимості та відносності доказів, наявності та характеру зв’язків між ними, визначення шляхів використання доказів з метою встановлення істини.
На початковому етапі розслідування на підставі первинної інформації, яку отримує слідство, висуваються слідчі версії та складається план розслідування. © studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов’язкове. Розробка криміналістичних заходів протидії латентності злочинності.
1.3. Криміналістична класифікація злочинів. Формування окремих криміналістичних методик.
Криміналістична методика розглядається як специфічна особлива частина криміналістичної науки. При цьому методика розслідування злочинів виявляє своє призначення через специфічний зв’язок теоретичного та практичного аспектів, тобто спираючись на теоретичні й практичні положення, розробляє наукові рекомендації та запроваджує їх у практику розслідування злочинів. Кримінально-правова характеристика – це опис ознак, які надають уявлення щодо поняття кримінального правопорушення, а саме злочину та проступку, визначають їх спільні та відмінні ознаки. Важливою є класифікація злочинів за видами, ступенем небезпеки тощо. Всі ці елементи криміналістичної характеристики, навіть якщо між ними немає кореляційної залежності, безсумнівно грають для слідчого орієнтуючу роль. Вони завжди вивчалися і викладалися в конкретних частинах криміналістичних методик.
Вона також впливає на вдосконалення загальної теорії криміналістики, інших її розділів і також пов’язує окремі групи методик і тактик, способи їх застосування та використання при розслідуванні. Типову криміналістичну методику розслідування слід відрізняти від методики розслідування конкретного злочину. Перша є результатом наукової продукції та своєрідним еталоном типового характеру діяльності слідчих при розслідуванні відповідного виду злочинів. Друга – суто індивідуальної, єдиною і неповторною діяльністю слідчого. Вона являє собою специфічну систему методичних дій слідчого в умовах розслідування конкретного злочину. Така методика будується в процесі самого розслідування і є результатом творчої діяльності слідчого.
1.1. Сутність криміналістичної методики
Історія виникнення криміналістичних знань розпочинається з появою перших типів держави і права, коли встановлювались і порушувались певні правила поведінки, звичаї і закони. Поява перших порушників законів викликало необхідність введення спеціальних правил і методів розкриття і розслідування злочинів, встановлення злочинців. Формування криміналістичних знань зароджувалось у межах процесу (процедури). В темі йдеться про предмет криміналістики, розвиток наукових уявлень про предмет науки, закономірності об’єктивної дійсності, що вивчаються криміналістикою. Про принципи криміналістики, закони її розвитку, завдання науки на сучасному етапі розвитку суспільства і формування правової держави, а також про загальні та окремі завдання.
Багатоступеневі (методики поглибленої деталізації рекомендацій, наприклад, методика розслідування крадіжок особистого майна громадян із помешкань громадян). Аналіз кримінального, адміністративного та іншого галузевого законодавства щодовиду та розміру юридичної відповідальності за правопорушення у різних сферах людської діяльності (господарської, фінансової, банківської, податкової, екологічної) тощо. Особливості планування як елемент приватної методики полегшує організацію розслідування даного вигляду злочинів. У залежності від змісту початкових даних, отриманих шляхом аналізу слідчої ситуації і обліку типових версій для даної категорії справ, слідчий планує свої дії на початковому етапі розслідування, визначаючи їх коло, черговість і форми зв’язку з оперативно-розшуковими і організаційно-технічними заходами. Розвиток криміналістики, особливості її предмета, складність закономірностей, які вона вивчає, залишають дискусійним питання про природу науки. В останні роки з’явилися нові погляди на природу криміналістики, згідно з якими криміналістика – це наука синтетичної природи (P. C. Бєлкін та ін.).
Найважливішим чинником розробки ефективних методик розслідування є вивчення та аналіз кримінального оточення особи злочинця, механізму та способів вчинення та приховування різних видів злочинів. Дотримання даного принципового положення забезпечує умови для наукового розроблення криміналістичної характеристики окремих видів (різновидів) злочинів, їх класифікації. Завданням окремої криміналістичної методики є розробка типових систем дій слідчого, які (системи) сприяють обранню останнім найбільш оптимальної та ефективної лінії поведінки при розслідуванні певного виду злочину. Фактично — це комплекс типізованих порад у вигляді визначення комплексів слідчих, процесуальних дій та оперативно-розшукових заходів з передбаченням послідовності їх проведення залежно від слідчих ситуацій, які склалися при розслідуванні справи.
Як вже раніше зазначалося, основні теоретичні підходи до їх розробки та систематизації складають зміст наукових основ методики розслідування, що розкриваються в першій її структурної частини. Загальні групові методики захисту формуються на основі кримінально-правової кваліфікації злочинів, за ознаками яких здійснюється провадження у справі (умисне вбивство, крадіжка, зґвалтування тощо). Вони можуть бути об´єднані у ще більші групи відповідно до класифікації, прийнятої у КК (злочини проти життя і здоров´я особи, злочини проти власності тощо). Крім того в окремих справах важливе місце належить ще одному етапу, який можна назвати підготовчим. Це притаманно розслідуванню певних справ, наприклад про зникнення особи з підозрою на її вбивство; справ, пов´язаних з порушеннями технічних, технологічних та інших правил, тощо. Це справи, у яких виникає необхідність у проведенні комплексу процесуальних дій з виявлення злочинної дії або події злочину. В цьому сенсі це не є етапом розслідування, і він розглядається в рамках початкового етапу розслідування.
Криміналістична характеристика комп’ютерних злочинів. Встановлення та допит свідків у справах про вбивство. Тенденції і перспективи розвитку криміналістичної методики. В даній темі акцентується увага на тому, що дана слідча дія є самостійною процесуальною дією, яка поширена в кримінальному судочинстві.
У цьому плані найбільше значення мають спосіб, обстановка і механізм вчинення злочинів, місце і час вчинення злочину, типологічні та інші особливості особи злочинця і жертви злочину. Підставою криміналістичної класифікації злочинів можуть і деякі типові риси слідчих ситуацій, що виникають на початку розслідування, та ін. На базі зазначених підстав ця класифікація може бути здійснена на груповому, видовому, внутрішньовидових і вневідовом рівнях. Міжвидові (або групові, комплексні) криміналістичні методики розслідування кримінальних правопорушень, в яких відображені рекомендації з розслідування комплексів взаємопов’язаних кримінально протиправних дій, об’єднаних на підставі одночасного врахування кримінально-правових і криміналістичних критеріїв. Спільність цих проявів зумовлена тим, що дії охоплюються єдиним умислом організаторів, підбурювачів, пособників і виконавців, спільною метою й мотивами, загальним механізмом реалізації злочинного задуму тощо.
Тому до загальних положень методики захисту слід включити вимоги, яким має відповідати рівень здійснення захисту як у цілому, так і на конкретних стадіях кримінального судочинства, відповідно до яких розмежовуються й завдання захисту. Аналіз цих слідів у поєднанні із встановленим способом вчинення злочину дозволяє достатньо рельєфно уявити собі картину події, що підлягає розслідуванню. Цим у кінцевому рахунку забезпечується ефективність процесуального доказування. Таким чином, криміналістична характеристика кримінальних правопорушень – це система узагальнених даних про найбільш типові ознаки певного виду (групи) кримінальних правопорушень, закономірний взаємозв’язок яких слугує основою наукового і практичного вирішення завдань розслідування. Комплексні криміналістичні методики, тобто методики розслідування двох чи більше взаємозв’язаних злочинів (наприклад, методика розслідування пограбувань і розбійницьких нападів або вбивств, поєднаних зі зґвалтуванням тощо).