Health Info

May 3, 2016

Основи логопедії 20 Факультет педагогічної освіти

Принцип розвитку припускає також виділення в процесі логопедичної роботи тих завдань, труднощів, етапів, які знаходяться в зоні найближчого розвитку дитини. В цілях вирішення найважливіших проблем порушень мовлення і їх корекції в логопедії використовуються різні принципи і методи. Порушення мовлення вивчаються фізіологами, невропатологами, психологами, лінгвістами і ін. При цьому кожен розглядає їх з певної точки зору відповідно до цілей, завдань і засобів своєї науки.

природничо-наукові основи логопедії

Організація логопедичного процесу дозволяє усунути або пом’якшити як мовленнєві, так і психофізичні порушення, сприяючи досягненню головної мети педагогічного втручання — вихованню всесторонньо розвиненої особистості. Вивчення онтогенезу мовленнєвої діяльності при різних формах мовленнєвих порушень. Логопедія як наука має важливе теоретичне і практичне значення, яке обумовлене соціальною суттю мови, мовлення, тісним зв’язком розвитку мовлення, мислення і всієї психічної діяльності дитини. 17.Роль сім’ї в процесі інтегрування дитини з особливими потребами в загальноосвітнє середовище. СК5 Здатність до формування у дітей дошкільного (раннього та передшкільного) віку взаємин з оточенням (предметним, природним, соціальним). Зміст та форми роботи з родинами, які виховують дітей з вадами психофізичного розвитку.

Заявка на прийом

3.Труднощі на шляху реалізації інтегрованого навчання. Міжпредметні зв’язки логопедії з дисциплінами фізіологічного, медичного, педагогічного та психологічного циклів. До третьої групи відносяться кількісний (математико-статистический) і якісний аналіз отриманих даних, використовується машинна обробка даних із застосуванням новітніх технологій.

Навчальна дисципліна «Логопедія (Теоретико-методологічні основи логопедії)» призначена для професійної підготовки студентів за спеціальністю «Логопедія». Принцип системностіспирається на уявлення про мовлення як про складну функціональну систему, структурні компоненти якої знаходяться в тісній взаємодії. У зв’язку з цим вивчення мовлення, процесу його розвитку і корекції порушень припускає дію на всі компоненти, на всі сторони мовленнєвої функціональної системи. Під механізмом порушення мовлення розуміється характер відхилень у функціонуванні процесів і операцій, обумовлюючи виникнення і розвиток порушень мовленнєвої діяльності. У логопедії розмежовуються поняття «порушення мовленнєвого розвитку» і «затримка мовленнєвого розвитку».

Система освіти дітей з вадами слуху.

Порушення мовлення того або іншого ступеня (залежно від характеру мовленнєвих розладів) негативно впливають на весь психічний розвиток дитини, відбиваються на її діяльності, поведінці. Важкі порушення мовлення можуть впливати на розумовий розвиток, особливо на формування вищих рівнів пізнавальної діяльності, що обумовлене тісним взаємозв’язком мовлення і мислення і обмеженістю соціальних, зокрема мовленнєвих, контактів, в процесі яких здійснюється пізнання дитиною навколишньої дійсності. Мовленнєві порушення у багатьох випадках включаються в синдром нервових і нервово-психічних захворювань (наприклад, дизартрія, алалія, заїкання і ін.). Усунення мовленнєвих порушень в цих випадках повинне носити комплексний, медико-психолого-педагогічний характер.

Логопедія як окрема галузь дефектологічної науки. ЗК3 Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. Я надаю згоду на обробку моїх персональних даних в електронній формі. Екзаменаційні комісії.

Логопедична робота може здійснюватися з використанням різних методів, серед яких умовно виділяють наочні, словесні і практичні. Наочні методи спрямовані на збагачення змістової сторони мовлення і забезпечують взаємодію двох сигнальних систем. Велика роль у цьому процесі належить вихователю. Словесні методи застосовують для навчання переказу, бесіди, розповіді без спирання на наочний матеріал. Практичні методи використовують для формування мовленнєвих навичок за допомогою спеціальних вправ, ігор, інсценізацій. Особливе значення в логопедії має застосування репродуктивних і продуктивних методів та їх поєднання з урахуванням специфіки мовленнєвого порушення. Репродуктивні методи ефективні в розвитку імітаційних здібностей дітей, формуванні навичок чіткої вимови в процесі використання звукоскладових вправ, сприймання мовленнєвих зразків.

• несприятливі соціально-побутові умови, що призводять до мікросоціальної педагогічної занедбаності, вегетативної дизфункції, порушень емоційно-вольової сфери і дефіциту розвитку мовлення. Кожна із зазначених груп причин, а іноді і їх сукупність, може зумовити порушення різних сторін мовлення. Під час аналізу причин виникнення порушень враховують сукупність мовленнєвої вади і збережених аналізаторів та функцій, які можуть бути джерелами компенсації в Гуманітарні науки разі корекційного навчання. Велике значення має рання діагностика аномалій розвитку мовлення. Мовленнєві дефекти, виявлені тільки під час вступу дитини до школи або в молодших класах, важко компенсувати (втрачений синзетивний період), що негативно позначається на успішності. Якщо відхилення виявляють у дитини в ясельному періоді або дошкільному віці, то рання медична і педагогічна корекція значно підвищує ймовірність повноцінного навчання її в школі.

Поточний контроль знань студентів відбувається під час проведення практичних занять. Модульний контроль проводиться 2 рази впродовж семестру. Семестр закінчується здачею заліку з навчальної дисципліни. Оцінювання знань за навчальною дисципліною відбувається на підставі накопичених балів за результатами поточного та підсумкового контролю всіх видів згідно зі шкалою оцінювання. Останній захід – підсумкова конференція, на якій відбувається загальне обговорення результатів і підведення підсумків.

Виховання — це цілеспрямоване, систематичне, організоване управління процесом формування особистості або окремих її якостей відповідно до потреб суспільства. Поняття «Розпад мовлення» припускає втрату мовленнєвих навиків, що були, і комунікативних умінь унаслідок локальних або дифузних уражень головного мозку. Четверта група — інтерпретаційні методи, способи теоретичного дослідження зв’язків між явищами, що вивчаються (зв’язок між частинами і цілим, між окремими параметрами і явищем в цілому, між функціями і особистістю і ін.). Вдосконалення методів профілактики мовленнєвих розладів.

Share Post:
Open chat
1
Hello, How can I help you?